Гастроактив + бетаїн

Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, кальцію карбонат, діоксид кремнію.
Не містить: лактозу, цукор, глютен, молоко, яйця, дріжджі, морепродукти, складові тваринного походження, горіхи, пшеницю, сою, штучні барвники, ароматизатори та консерванти.

Плоди фенхелю звичайного містять ефірні олії, стерини, флавоноїди (кверцетин, кемпферол), кумарини (умбеліферон, скополетин, імператори, ксантотоксин, бергаптен, псорален). Насіння фенхелю виявляє секретолітичні та вітрогінні властивості: стимулює секрецію травних соків та жовчі, усуває спазми гладкої мускулатури шлунка і кишечника, а також метеоризм.

Бетаїн (у формі бетаїну гідрохлориду) виробляється з цукрових буряків і є похідною амінокислоти гліцин. Сіль бетаїну гідрохлориду містить соляну кислоту, яка є складовою шлункового соку за рахунок якої він допомагає розкладати їжу в шлунка та покращувати травний процес, стимулюючи виробітку травних ферментів. Це особливо важливо для людей із низьким рівнем кислотності шлункового соку, яким часто буває складно перетравлювати певні продукти. Бетаїн гідрохлорид сприяє здоровому РН шлунку, тобто, виступає в якості додаткового джерела соляної кислоти але самостійно не змінює кислотність шлунку. Також він бере участь в обміні метіоніну, біосинтезі фосфоліпідів, як ліпотропний агент сприяє мобілізації жирів з печінки та їх транспортуванню; підвищує засвоюваність білків та вітамінів в організмі, допомагає зменшити симптоми жовчно-кам’яної хвороби, а також істотно зменшити симптоми харчової алергії.

Квіти ромашки лікарської містять ефірну олію, до складу якої входить хамазулен, прохамазулен, інші терпени і сесквітерпени, а також флавоноїди, кумарини, полісахариди, солі мінеральні, каротин, кислоту аскорбінову, ситостерин, холін та органічні кислоти. Їх використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів Квіти ромашки лікарської надають спазмолітичну, болезаспокійливу, протизапальну, антисептичну, жовчогінну дію, а також знижують алергічні реакції. Вони розслаблюють гладку мускулатуру, знімають спазм, послаблюють біль, прискорюють регенерацію епітелію, зупиняють процеси гниття і бродіння у кишківнику, стимулюють травлення.

Листя подорожника великого містять глікозид аукубін, флавоноїди, полісахариди, сапоніни, оксикоричні кислоти, вітаміни C і K, мікроелементи калій і магній, каротин, пектин, аскорбінову кислоту. Чинить обволікаючу, секреторну, протизапальну, ранозагоювальну, бактеріцидну дії, тамує больові відчуття. Листя подорожника застосовують при катарах шлунка з недостатньою кислотністю, гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастрити, ентерити, ентероколіти), гострих і хронічних колітах, хронічних нефритах і виразковій хворобі.

Трава деревію звичайного містить ефірну олію, до складу якої входять проазулен, камфора, борнеол, туйон, цинеол, каріофілен, а також флавоноїди, сесквітерпени, речовини дубильні й гіркі, ахілеїн, вітамін К, кислоти органічні (оцтова, мурашина, ізовалеріанова). Надає протизапальну, протигрибкову, бактерицидну, антиалергічну дію, подразнює смакові рецептори і посилює секреторну активність шлунка, розширює жовчні протоки і збільшує жовчовиділення, підвищує діурез.

Трава золототисячника містить алкалоїди (генціанін), гіркі глікозиди (еритаурин, еритроцентаурин та інші), флавоноїди (апігенін, лютеолін, рутин, кверцетин та інші), тритерпеноїди (переважно олеанолова кислота), фітостерини. Стимулює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту, підвищує жовчовиділення, посилює перистальтику кишечнику, виявляє протизапальну, болезаспокійливу, легку проносну і глистогінну дії. Траву золототисячника використовують при поганому апетиті, ослабленій моторній і секреторній функції травної системи, печії, блювоті, метеоризмі, відрижці, нудоті та закрепі.

Листя м’яти перцевої містить каротин, органічні кислоти, аскорбінову кислоту, рутин, флавоноїди, мікроелементи, дубильні речовини і цинеол. Рослина підвищує секрецію травного тракту, стимулює відтік жовчі і покращує апетит. Завдяки вмісту речовин, які здатні стимулювати слизові оболонки і рецептори, прийом м'яти підсилює кровообіг і роботу кишечника. При цьому препарати на основі м'яти перцевої розслаблюють гладку мускулатуру і знімають спазми в шлунково-кишковому тракті. М'ята стимулює перистальтику кишечника, що дозволяє пригнічувати процеси гниття і бродіння в кишечнику.

Корінь цикорію містить інулін, каротин, пектин, органічні кислоти, дубильні речовини, вітаміни (С, В1, В2, В3, А, Е); мінерали (кальцію, калію, натрію, магнію). Гіркоти кореню цикорію збуджують апетит, посилюють секрецію шлункового соку, перистальтику ШКТ, регулюють дефекацію, виводячи з організму шлаки. Полісахаридний комплекс екстракту коренів цикорію виявляє гіпоглікемічну (знижує рівень цукру в крові), пробіотичну (впливає на розвиток корисної мікрофлори кишечника) та імуномодулювальну дії.