Флора Клін + чорний горіх

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, діоксид кремнію.
Не містить: лактозу, цукор, глютен, молоко, яйця, дріжджі, морепродукти, пшеницю, сою, штучні барвники, ароматизатори та консерванти.

Екстракт оплодня чорного горіха містить 18 амінокислот та корисні сполуки:

• дубильні — позитивно впливають на роботу травної системи, сприяють усуненню дисбактеріозу, діареї, а також виведенню холестерину, токсинів і шлаків, мають кровоспинні та протизапальні властивості;
• флавоноїди — оберігають клітини від руйнування, уповільнюють процеси старіння організму, володіють протизапальними і протипухлинними властивостями, нормалізують роботу імунної системи, перешкоджають розмноженню ракових клітин;
• антоціаніди — надають бактерицидну, протинабрякову дію, сприяють зміцненню стінок кровоносних судин, покращують будову сполучних тканин, знижують ризик виникнення раку прямої і товстої кишки, а також дихальних шляхів.

Основною діючою речовиною, що міститься у оплодні чорного горіха є юглон (нуцин) — сильний антибіотик природного походження. Він допомагає стримувати розвиток хвороботворних бактерій, стійких до багатьох хімічних препаратів, має доведену протипухлинну активність і при цьому не є токсичним, що дозволяє використовувати препарати чорного горіха онкологічним хворим, які проходять хіміотерапію.

Чорний горіх використовується для: зміцнення імунітету; прискорення регенерації тканин; усунення інфекцій; придушення запальних процесів і окислювальних реакцій в організмі. Речовини, що містяться в оплодні чорного горіха володіють антиоксидантною, бактерицидною, проносною, ранозагоювальною, тонізуючою та кровоспинною дією на організм. Особливо потрібно відзначити високу біологічну активність проти грибків, бактерій та паразитів. Вони сприяють знищенню стрептокока і стафілокока — бактерій, що провокують розвиток гнійних інфекцій дихальних шляхів і травної системи.

Порошок бутонів гвоздичного дерева містить вітаміни (А, C, E, K, PP і групи В), макро- і мікроелементи (калій, кальцій, магнієм, натрій, залізо, фосфор, селен, мідь, цинк), феноли і стероли, флавоноїди, рослинні спирти, олеанолову кислоту, дубильні речовини, глікозиди, каріофіллени, гумуленоли, слиз, ефірну олію (до 20%). Корисні і лікувальні властивості гвоздики широко використовуються в медицині: біологічно активні речовини нормалізують травлення при розладах шлунку, нудоті, кишкових інфекціях, метеоризмі, гастриті, мають антибактеріальну, антигельмінтну і протитуберкульозну дію. У китайській медицині гвоздику застосовують як ароматичний засіб, що сприяє травленню при поганому апетиті, як болезаспокійливий при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, глистогінний, при диспепсії, блювоті, відрижці, здутті живота, жіночих проблемах запального характеру.

Гвоздику рекомендують як протизапальний, антибактеріальний, сечогінний, жовчогінний, антиоксидантний, знеболювальний, ранозагоювальний, антигістамінний, потогінний і зігріваючий засіб. Гвоздика допоможе впоратися з простудними захворюваннями, вірусними інфекціями, захворюваннями травної та сечостатевої системи. Корисною буде гвоздика при простатиті та аденомі передміхурової залози, хворобах печінки, метеоризмі, діареї, при хворобах очей, гіпотонії, гаймориті, пародонтозі і запальних захворюваннях порожнини рота.

Екстракт трави полину гіркого містить кетони, гіркоти, дубильні речовини, лігнани, вітаміни C і B6, флавоноїди, органічні кислоти і спирти, кумарин. В ефірній олії рослини міститься абсинтин і мінерали. Полин гіркий використовується для поліпшення апетиту й нормалізації травлення. Рослина збільшує вироблення і відтік жовчі, відрізняється антисептичною дією та здатна знімати запалення. Препарати полину виступають ефективним засобом проти паразитів. За рахунок жовчогінного ефекту від його використання полин сприяє схудненню й очищенню організму від токсинів. Завдяки прийому полину збільшується стійкість організму по відношенню до різних інфекцій і несприятливих факторів навколишнього середовища. Полин гіркий, Артемізія може застосовуватися як засіб після перенесених вірусних захворювань. При цьому полин має протизапальну і антибактеріальну дію, допомагає прискорити регенерацію пошкоджених тканин.

Екстракт листя оливки насичений біофлавоноїдами, фітохімічними речовинами, тритерпенами. Олеуропеін - основний активний компонент. Він має досить сильні антиоксидантні, протизапальні властивості, сприяє активному захисті від ракових захворювань, лікує серцево-судинні недуги, надає протизапальний і антибактеріальний ефект. Олеуропеін та інші сполуки знайдені в оливкових листя, мають унікальну особливість, яка робить ці листя особливо ефективними в боротьбі проти різних мікроорганізмів, таких як бактерії і віруси, грибки, паразити. Ці речовини знижують здатність вірусів створювати амінокислоти, тим самим запобігаючи їх здатності до розмноження, а також нейтралізують ферменти, необхідні вірусу для руйнівної дії на РНК здорової клітини. Ізраїльськими вченими була виявлена протимікробна активність екстракту оливкового листа щодо стрептокока. Оливкове листя традиційно використовуються для підвищення ефективності функціонування імунної системи.

Екстракт бруньок берези повислої містить папіреферову, бетулінову, нікотинову, моронову, олеанову, урсолову кислоти, ефірні олії, каротин, тритерпенові сапоніни. Також березові бруньки містять аскорбінову кислоту, гіперозид, смоли. Велика кількість ефірних олій та гіркоти у складі березових бруньок пояснює результативність використання їх проти глистів. Специфічної гіркоти бояться аскариди і гострики та інші гельмінти. Також березові бруньки застосовують при лікуванні: захворювань ШКТ; застою жовчі; болю у суглобах; захворювань сечовивідних шляхів; глистових інвазій. Березові бруньки чинять антибактеріальну дію, знімають запалення, загоюють рани, гарантують відхаркувальний, жовчогінний, сечогінний ефекти. Антисептичні властивості рослини допомагають при лікуванні запальних і гнійних захворювань травної системи.

Екстракт трави череди трироздільної містить флавоноїди (лютеолін-D-глюкопіранозид, бутеїн, сульфуретин, D-глюкопіранозид бутеїну), речовини дубильні конденсовані (до 6,5 %), каротин, кумарини (умбеліферон і скополетин), кислоту аскорбінову (60-70 мг%), олію ефірну (сліди), слиз, аміни, гіркоти, g-лактони, мікроелементи. Виявляє сечогінну, потогінну, протизапальну, антиалергічну, жовчогінну і бактерицидну дію, покращує травлення, нормалізує порушений обмін речовин. При зовнішньому застосуванні трава череди допомагає захистити пошкоджені ділянки від приєднання вторинних інфекцій при дерматитах. Корисна при нейродерміті, екземі, себореї, діатезі, які супроводжуються висипом. Череда може застосовуватися для усунення алергічних реакцій на шкірі. Засоби з неї допомагають боротися з алергією комплексно. Рослина не тільки дозволяє прибрати зовнішні прояви, а й забезпечує усунення їхньої причини, оскільки має антигістамінні властивості.

Череда має сечогінну дію, виводить разом із сечею відходи обміну речовин і хлорид натрію. Забезпечує захисний вплив на нирки і пригнічує запалення у сечовому міхурі. Стимулює секрецію жовчі, захищає печінку. Також виявляє протизапальні, дезінфікуючі, кровоочисні, ранозагоювальні, потогінні властивості. Покращує обмін речовин і травлення. Корисна завдяки властивості виводити з організму токсини і небезпечні речовини, в тому числі радіонукліди й солі важких металів.

Екстракт квітів червоної конюшини містить ізофлавоноїди, кумарини, алкалоїди, ефірні олії, флавоноїди та їхні глікозиди (трифолін, ізотрифолін), фітоестрогени, фітостерини, пігменти, аскорбінову кислоту, каротин, кумаринову і саліцилову кислоти, вітаміни B і E. Надає болезаспокійливий і ранозагоювальний ефект. Використовуються квіти червоної конюшини для очищення печінки від токсичних сполук, а також при анемії. Червона конюшина має протизапальні й антисептичні властивості, що значно розширює область її застосування. Вона корисна при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (подагрі, хворобливості жовчного міхура, печінки, кишечнику), вірусних і бактеріальних захворюваннях лор-органів (ангіні, тонзиліті, гострої респіраторної інфекції), при грипі, застуді, ревматоїдному артриті. Препарати на її основі допомагають зняти запалення, відновити уражені хворобою тканини, усунути інфекцію.

Екстракт насіння анісу містить: ефірну олію; білкові речовини; фурфурол; кавову та хлорогенову кислоти. Такий склад сприяє активному виділенню шлункового соку, стимулює розщеплення складних поживних речовин та пришвидшує виведення токсинів разом із продуктами життєдіяльності. Надає відхаркувальну, жарознижувальну, сечогінну, лактогінну, антиспастичну, протизапальну, антимікробну дію; нормалізує перистальтику та газоутворення в шлунково-кишковому тракті. Насіння анісу використовуються у виробництві фармацевтичних грудних, потогінних, послаблювальних зборів. Засоби на основі анісового насіння чинять терапевтичний ефект на органи травлення через: поліпшення моторної функції; зниження кислотності шлункового соку; зменшення газоутворення та усунення метеоризму; ліквідацію спазмів.

Екстракт кореня алтея лікарського надає протизапальну, пом’якшувальну, відхаркувальну, обволікаючу дію, полегшують спонтанну регенерацію тканин, зменшує запальний процес. Корені алтеї містять речовини слизисті (до 35%), крохмаль (до 37%), пектин (10–11%), цукри, аспарагін, бетаїн, каротин, лецитин, фітостерин, мінеральні солі, олію жирну (до 1,7%). Рослина приносить користь у лікуванні травної системи. Її використовують при гастритах і виразковій хворобі шлунка, дванадцятипалої кишки. Обволікаючі властивості кореня також дозволяють призначати його при підвищеній кислотності шлункового соку. Препарати з коренів рослини можна використовувати при харчових токсикоінфекціях, оскільки вони сприяють виведенню небезпечних речовин.

Сухий корінь алтеї застосовують у лікуванні захворювань, які викликані розмноженням і продуктами життєдіяльності патогенної мікрофлори. До них відноситься тонзиліт, кандидоз, інфекційні захворювання порожнини рота, слизових оболонок. Протизапальна і легка знеболювальна дія ліків з кореня алтеї допомагає захистити уражені місця від подразнюючих факторів, забезпечити їх якнайшвидше загоєння. Наявність полісахаридів у корені алтеї не тільки забезпечує обволікання слизових. Низка інших лікувальних властивостей рослини - поліпшення травлення за рахунок зв'язування з жовчними кислотами. Дана здатність дозволяє нормалізувати процес метаболізму і знизити рівень холестерину в крові. Полісахариди гальмують засвоєння простих цукрів, а також покращують ліпідний обмін. Ці речовини позитивно впливають на очищення кишечника від токсинів. Не менш важливі полісахариди для стінок шлунка, стравоходу, кишечника та інших органів травлення, тому що вони захищають їх від розмноження хвороботворної мікрофлори, механічних пошкоджень.

Екстракт кореня солодки голої містить тритерпенові сапоніни (до 23%) – гліциризин і гліциризинову кислоту, флавоноїди, стерини, аспарагін, вільну гліциретинову кислоту, кумарини (умбеліферон, герніарин), аскорбінову кислоту та інші сполуки. Корінь солодки голої чинить противірусну дію, тому є дієвим засобом у боротьбі з простудними, інфекційними захворюваннями. Компонент здатний пригнічувати реплікацію вірусів завдяки стимуляції активності інтерферонів. Солодка може бути показана при жировій дегенерації печінки, цирозі, алкогольному, токсичному та лікарському ураженні органу, а також використовуватися для профілактики цирозу і гепатитів. Солодка зарекомендувала себе як лікарський засіб, який позитивно впливає на стан шлунку. Завдяки тому, що у складі рослини міститься слиз, препарати з її коренів м'яко обволікають слизову оболонку органу. Такий механізм забезпечує захист шлунка від пошкоджень і больових відчуттів. Зміст флавоноїдів у складі рослини забезпечує захист травного тракту від бактерії Helicobacter, яка викликає гастрити, виразкові ураження шлунка та кишечника, а також онкологічні захворювання цих органів. За рахунок таких компонентів, як сапоніни, стимулюється вироблення травних ферментів і поліпшується метаболізм. Речовини активізують роботу залоз, тому допомагають очистити організм від токсинів.