Магній В6 Баланс + L-теанін

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна (рослинна клітковина), яблучний пектин, діоксид кремнію.
Не містить: лактозу, цукор, глютен, молоко, яйця, дріжджі, складові тваринного походження, морепродукти, горіхи, пшеницю, сою, штучні барвники, ароматизатори та консерванти.

Магнію цитрат це магнієва сіль лимонної кислоти, найбільш рекомендована форма магнію багатьма дієтологами. Дослідження показують, що цей тип є однією з найбільш біодоступних форм магнію, тому він легше всмоктується у травному тракті, ніж інші форми. Магній є важливою складовою багатьох фізіологічних функцій, включаючи виробництво енергії, синтез нуклеїнової кислоти та білка, транспорт іонів, сигналізацію клітин, а також має структурні функції. Магній задіяний у більш ніж 300 біохімічних реакціях, що відбуваються в організмі. Він бере участь в енергетичному обміні та синтезі білків, допомагає нормальній роботі м'язів і нервової системи, підтримує стійкий ритм серця та здоров'я імунної системи, а також зберігає кістки міцними.

Вітамін В6 (у формі піридоксин гідрохлориду) являє собою одну з ізоформ вітаміну В6, який в організмі людини перетворюється на активну форму – піридоксальфосфат (піридоксаль-5′-фосфат). Ця речовина необхідна для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи: бере участь у синтезі нейромедіаторів: серотоніну, глютамінової кислоти, ГАМК, а також синтезу та трофіки мієлінової оболонки периферичного нерву та аксону. Вітамін В6 відіграє важливу роль в обміні речовин та багатьох метаболічних процесах: синтезу та транспортуванню амінокислот, гемоглобіну, простагландинів, сприяє перетворенню фолієвої кислоти в її активну форму та ін. Він також бере участь у процесах жирового обміну: покращує використання ненасичених жирних кислот, знижує рівень холестерину та ліпідів у крові.

Вітамін В6 покращує засвоєння магнію у шлунково-кишковому тракті та його проникнення в клітини.

L-теанін це унікальна амінокислота, що не виробляється самостійно в організмі людини та має виражені нейропротективні та заспокійливі властивості. За своєю хімічною структурою вона є природним аналогом глутамінової кислоти (глутамату) – найважливішого нейромедіатора ЦНС. L теанін впливає на активність та діяльність головного мозку, підвищуючи синтез нейромедіаторів, відповідальних за передачу сигналу між клітинами мозку та збільшуючи вироблення та концентрацію рівня гамма -аміномасляної кислоти (ГАМК/GABA), що, в свою чергу, відіграє важливу роль в управлінні стресом, сприяючи розслабленню та зниженню тривожності. Теанін сприяє зниженню фізіологічних реакцій на стрес, таких як рівень кортизолу, серцевий ритм та кров’яний тиск. Це допомагає зберегти баланс в організмі за умов стресових ситуацій.

Завдяки своїй здатності збільшувати рівень альфа-хвиль в мозку, які асоційовані з релаксацією, L-теанін може сприяти глибшому та більш відновлювальному сну, допомагає поліпшити якість сну, роблячи його більш спокійним і неперервним. На відміну від седативних засобів для сну, L-теанін не викликає сонливості або залежності.

Завдяки синергетичній дії з лецитином, L-теанін впливає на відновлення нервових клітин, а також посилює заспокійливий ефект та релаксуючий вплив магнію на м'язи та нервову систему, що може допоможе в період високого стресу.

Лецитин соняшниковий це корисна суміш вільних жирних кислот і фосфоліпідів, до якої входять тригліцериди, фосфоліпіди й гліколіпіди. В соняшниковому лецитині, на відміну від соєвого лецитину, немає фітоестрогенів – рослинних гормонів. Тому лецитин соняшнику безпечний для чоловіків і не викликає змін гормонального фону у жінок.

Лецитин в організмі відіграє дуже важливу роль. З нього на 50% складаються клітини печінки, 30% захисної оболонки мозку і 17% всіх нервових клітин організму. Так саме, із з'єднань лецитину складаються мембрани нейронів. Жирні кислоти, які містяться в лецитині, також впливають на рівень стресу і виступають природним антидепресантом. Зокрема, фосфатидилхолін, що є одним з фосфоліпідів лецитину, є одним з найпотужніших натуральних антиоксидантів. Він допомагає захистити клітини від пошкоджень в результаті процесів окиснення.