Антивір®, посилена дія

Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, целюлоза мікрокристалiчна (рослинна клiтковина), кальцiю карбонат, кальцiю стеарат.
Не містить: лактозу, цукор, глютен, молоко, яйця, дріжджі, морепродукти, складові тваринного походження, горіхи, пшеницю, сою, штучні барвники, ароматизатори та консерванти.

Корiння шоломницi байкальської містять наступні найбільш важливі флавоноїди: байкалін, байкалеїн, вогонозід, вогонін, , ороксілін A, ороксилін А-7-глюкуронід, скутеллярін; стероїдні сапоніни, дубільні речовини, природний серотонін і мелатонін (найбільший вміст серед рослин). Завдяки своєму складу, шоломник байкальський виявляє широкий спектр дії: противірусну, протизапальну, антиоксидативну, нейропротекторну, гепатопротекторну, гемостатичну, протиконвульсивну, протипухлинну, протиалергічну, седативну та тонізуючу активність. Шоломницю застосовують при респіраторних інфекціях, пневмонії, патогенах, що вражають центральну нервову систему (менінгіт, енцефаліт, мікоплазма, лайм-бореліоз, і т.д.), лихоманках, розладах травної системи і супутніх запальних процесах, діареї та дизентерії, запаленнях в печінці та нирках, інфекціях сечовидільної системи, нервових розладах, розладах сну, конвульсіях, епілептичних нападах, і як підтримуючу терапію при онкології.

Луб оксамиту амурського є основною лікарською сировиною, що містить алкалоїди (берберин, ятрорицин, пальматин, магнофлорин, фелодендрин) з антимікробною, антибактеріальною, протизапальною, протипухлинною, антидепресивною та противиразковою дією. Лімоноїди (лімонін, обакунон і обакулактон) відіграють важливу роль у протизапальній дії та можуть бути біоактивними сполуками для лікування атопічного дерматиту. Фітостерини, кумарини, флавоноїди (феламурин, амуренсин, феламуретин, діосмін, фенолдендрозид, фелавін, фелатин, норикаризид, фелозид, дигідрофелозид). Берберин є одним з найбільш досліджених у світі рослинним алкалоїдом з широким спектром дії, ефективний проти бактеріальних та грибкових інфекцій шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, як жовчогінний та гепатопротекторний засіб. Дослідження показали, що берберин надає пряму бактерицидну дію на холерні та інші дизентерійні/діарейні мікроорганізми, а також перешкоджає приєднанню бактерій до слизових та епітеліальних поверхонь, гальмуючи розвиток інфекції. Алкалоїд пальматин вивчався для лікування гінекологічних та хірургічних інфекцій, інфекцій верхніх дихальних шляхів, тонзиліту, ентероколіту та бактеріальної дизентерії. Ще однією важливою властивістю алкалоїдів бархату амурського є те, що вони синергічні з фармацевтичними препаратами, тобто вони підвищують їхню активність та ефективність у боротьбі з резистентними мікроорганізмами. В результаті для отримання протимікробної дії потрібна менша доза медичних антибіотиків.

Плоди софори японської містять найбільш важливі флавоноїди: рутин, софорозид, геністеїн, кемпферол, кверцетин та інші, які зумовлюють протизапальну, антимікробну, противірусну, антибактеріальну, протиалергічну та капілярозміцнюючу дію. Завдяки такому складу, екстракт плодів софори японської усуває запалення, полегшує болі, стабілізує нервову систему, підвищує загальну опірність організму. Препарати на основі плодів софори японської також показані до застосування при важких формах туберкульозу. Завдяки вмісту кверцетину має вплив на імунну систему: збільшує активність фагоцитів та Т- і В-лімфоцитів, підвищує продукцію антитіл та підвищує імунітет. Завдяки високому вмісту рутину, захищає аскорбінову кислоту від окиснення та підвищує здатність організму засвоювати вітамін С.

Корінь таволги в'язолистої (лабазника, гадючника в’язолистого) містить фенологлікозиди (спіреїн та монотропітин), саліциловий альдегід, кислоти (саліцилову, аскорбінову), дубильні речовини, флавоноїди, , халкони, лейкоантоціанідини. Основними фармакологічними діями таволга завдячує флавоноїдам і похідним халконів (гіперозиду, спіреозиду, глікозиду кемпферолу, авікулярину), а також саліцилатам (саліциловому альдегіду, ізосаліцину, метилсаліцилату, саліцину, саліциловій кислоті). Завдяки своєму складу таволга має аналгетичні, протизапальні, протиревматичні, кровоспинні, в’яжучі, жовчогінні, гепатопротекторні, потогінні, та сечогінні властивості. Її використовують при запаленнях слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, нирок і сечовивідних шляхів, під час болів у горлі, м'язах і суглобах, грипі, ГРЗ, застудних захворювань, кашлі та астмі.

Корінь елеутерококу колючого, який ще назвивають женьшенем сибірським містить понад 10 елеутерозидів (А, В, С, Д, Е,… М), цзиуцзяносиди, елеутерани, ізофраксидин, фріделін, фітостероли, етилгалактозид, хлорогенову та розмаринову кислоти і т. д. Елеутерозиди вважаються найважливішими адаптогенними та імунними речовинами елеутерококу, а хлорогенова та розмаринова кислоти мають виражені антиоксидантні, протизапальні та гіпоглікемічні властивості, та надають противірусну, антибактеріальну та протигрибкову дію. Згідно дослідженням, елеутерокок колючий надає на організм комплексну дію: він позитивно впливає на систему гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози, імунну систему, печінку та підшлункову залозу, серцево-судинну систему. Як адаптоген елеутерокок тонізує надниркові залози, допомагаючи їм відновитися після надмірного навантаження та пошкодження. В результаті з'являється більше сил, підвищується витривалість, покращується здатність організму швидше відновлюватися після хвороб. Складові елеутерококу здатні регулювати імунну реакцію організму, активізуючи різні аспекти імунітету, але найбільш сильний вплив вони надають на селезінку. У селезінці біологічно-активні речовини елеутерококу стимулюють вироблення антитіл і сприяють виведенню покритих антитілами бактерій. Як наслідок, підвищується кількість дендритних клітин що взаємодіють з Т- і В-клітинами імунної системи, активуючи реакцію набутого імунітету на певні збудники. За рахунок цього механізму елеутерокок має певну противірусну дію. В умовах in vitro він пригнічує активність риновірусів людини, респіраторно-синцитіального вірусу та вірусу грипу А.